вівторок, 11 грудня 2018 р.

Деякі дослідження нових методів лікування гліобластоми, представлені під час 23-го з'їзду Товариства нейроонкологів

Нижче — деякі результати клінічних досліджень нових препаратів для лікування гліобластоми, які були представлені під час 23-го з'їзду Товариства нейроонкологів, що пройшов з 15 по 18 листопада в США. 
Хочу ще раз зазначити, що навіть найбільш обнадійливі результати досліджень ранніх фаз можуть пізніше не підтердитися у великих групах пацієнтів.  

Препарат SL-701 з бевацізумабом досяг очікуваних результатів в лікуванні хворих з рецидивом гліобластоми – дослідження другої фази

28 пацієнтів з повторними випадками гліобластоми, отримували експериментальний препарат SL-701, з двома вже зареєстрованими препаратами: бевацізумаб, що зареєстрований в США для рецидивів гліобластоми, та poly-ICLC для стимуляції активності імунної системи.
Медіана тривалості життя учасників дослідження склала 11,7 місяців. Лікування досягло запланованого рівня ефективності – більше 50% учасників прожили більше 12 місяців. У двох учасників пухлина на деякий час зникла повністю, ще у двох – значно зменшилася, в 11-ти хворих пухлина протягом деякого часу припинила ріст. Медіана тривалості таких відгуків склала 8,8 місяців.
Препарат SL-701 компанії Stemline Therapeutics складається з невеликих шматочків білків — пептидів, які в надмірних кількостях виробляють клітини гліобластоми: IL-13Ra2, сурвівін та Ephrin A2. З'являючись в організмі, він представляє ці білки Т-лімфоцитам, які повинні сприйняти їх як чужі, та знищити клітини, в яких цих білків багато.
Резюме статті >>>>

Шість учасників дослідження онковірусу PVSRIPO прожили більше трьох років і були живі на момент публікації

Всього в дослідження першої фази залучили 61 пацієнта з будь-яким по рахунку рецидивом гліобластоми. Для 26 з них пройшло більше трьох років з моменту введення вірусу. Шестеро продовжували жити на момент подачі статті. Тривалість життя цих пацієнтів склала від 3,1 до 6,1 років з дати залучення в дослідження.
За кілька місяців до того, організатори дослідження повідомляли, що медіана тривалості життя учасників дослідження склала 12,5 місяців з часу введення вірусу, тобто, вже після рецидиву, і всі, хто прожив два роки і більше, а таких на той момент було вісім, залишалися живими. Чи досі це так невідомо.
Дослідження тканини пухлини, отриманої до введення PVSRIPO показали, що довше жили хворі, в яких пухлина мала менше мутацій.
PVSRIPO – це генетично змінений вірус поліомієліту з вбудованим в нього елементом риновірусу (за нормальних обставин викликає запалення верхніх дихальних шляхів). Вірус є непатогенним, тобто власне поліомієліт чи риновірус він викликати не може. PVSRIPO ділиться в клітинах пухлини, що виробляють білок CD155, і руйнує її. CD155 в великій кількості присутній в деяких видах ракових пухлин, включаючи гліобластому. Він відіграє важливу роль в метастазуванні клітин раку.
PVSRIPO вводять в пухлину через спеціальний катетер одноразово, протягом 6,5 годин.
В дослідження PVSRIPO другої фази залучають хворих з першим чи другим рецидивом гліом четвертої стадії, включаючи гліобластому, в чотирьох медичних центрах США.
Сторінка дослідження >>>>
Також, в медичному центрі Університету Дюка, США, залучають пацієнтів віком від 12 до 21 року з рецидивом гліом третьої чи четвертої стадії. Сторінка дослідження >>>>
Резюме статті >>>>

Дурвалумаб не покращив результат лікування рецидивів гліобластоми бевацізумабом

Імунопрепарат дурвалумаб (durvalumab, маркетингова назва Imfinzi) з бевацізумабом (Авастин) в двох різних дозах давали хворим з рецидивом гліобластоми в рамках дослідження другої фази. Відсоток пацієнтів, які прожили шість місяців без рецидиву не збільшився, порівняно з лікуванням тільки бевацізумабом.
Дурвалумаб – це препарат-блокатор ліганда програмованої гибелі-1 (PD-L1) – білка, що приєднується до рецептора PD-1, гальмуючи дію імунної системи).
Резюме статті >>>>

Добрий відгук на лікування в маленькому дослідженні онковірусу ParvOryx з бевацізумабом та блокатором PD-1

Сім з дев’яти хворих на гліобластому, які отримували комбінацію онковірусу ParvOryx, препарату бевацзумаб (Авастин), та імунопрепарату – блокатора білка PD-1, відгукнулися на лікування. В двох з них пухлина на деякий час зникла повністю, ще в п’яти – зменшилась на 49-94%. В решти двох пацієнтів пухлина зменшилась в місці введення вірусу, однак продовжила прогресувати в інших місцях.
В дослідженні взяли участь 7 хворих з рецидивом гліобластоми та два – з вперше виявленою пухлиною.
ParvOryx — це парвовірус, що за нормальних обставин інфікує щурів, і, як очікується, не є шкідливим для здорових клітин людського організму. Препарат розробляє німецька компанія Oryx.
Бевацізумаб (маркетингова назва Авастин та інші) часто використовується для лікування рецидивів гліобластоми.
Третій препарат є блокатором білків контрольних точок. Він приєднується до рецептора програмованої гибелі клітин (PD-1) на поверхні Т-лімфоцитів в крові людини, не даючи пухлині загальмувати реакцію імунної системи.
Прикладом таких ліків є ніволумаб, що наразі досліджується для лікування гліобластоми. Жоден препарат такого типу поки не зареєстрований для лікування гліобластоми.
Активних досліджень ParvOryx я не знайшла, однак, вищезгадане лікування проводилося в рамках використання препарату у зв’язку з виключними обставинами, які часто не включаються в базу клінічних досліджень clinicaltrials.gov. Перший автор дослідження - керівник відділення нейрохірургії Klinikum Darmstadt в Німеччині. Контакти тут >>>>
Загальний контакт компанії-виробника >>>>
Резюме статті >>>>

SurVaxM показав добрі результати в дослідженні другої фази

63 учасники дослідження з вперше діагностованою гліобластомою отримували ін’єкції експериментальної вакцини SurVaxM разом зі стандартним підтримуючим курсом темозоломіду (Темодал), після радіотерапії з темозоломідом.
12 місяців з часу діагнозу прожили 94% учасників дослідження, шість місяців без рецидиву пожили 97% хворих. Для стандартного лікування (радіотерапія з темозоломідом та підтримуючий темозоломід) ці показники склали 61% та 54% з моменту залучення в дослідження (коло п’яти тижнів після діагнозу).
SurVaxM – це вакцина, виготовлена з пептидів – невеликих шматочків білка сурвівін, що міститься в 95% гліобластом, та багатьох інших раках, і попереджує природній процес гибелі клітин. ВакцинаВакцина має на меті представити клітини, що виробляють сурвівін (тобто, ракові клітини) імунній системі, як загрозу, і заставити її реагувати. Вакцина не є персоналізованою для кожного пацієнта, як, наприклад, DCVax-L, і не потребує тканини пухлини пацієнта для виготовлення. Велике дослідження третьої фази планується в США. Більше інформації тут >>>>
Резюме статті >>>>

Апатініб з темозоломідом для хворих з рецидивом гліом високих стадій – результати невизначені - дослідження другої фази

Апатініб (apatinib) – це препарат, що блокує рецептор фактору росту судинного ендотелію-2 (VEGFR-2) — один з білків в клітині людини, що стимулює формування нових кровоносних судин. Через кровоносні судини пухлина отримує кисень і поживні речовини, а отже препарат має на меті перекрити доступ живлення до пухлини і, тим самим, сповільнити її ріст.
33 пацієнти з рецидивами гліом високих стадій отримували апатініб з темозоломідом – препаратом, що стандартно використовується для лікування вперше діагностованої гліобластоми.
Медіана тривалості життя хворих на гліобластому склала 8,3 місяці, трохи менше, ніж, наприклад, у пацієнтів, яких лікували ломустином з бевацізумабом чи самим ломустином в дослідженні EORTC 26101 (9,1 та 8,6 місяців відповідно). Однак, в EORTC 26101 залучали тільки хворих з першим рецидивом гліобластоми, в той час як в даному дослідженні, ймовірно, брали участь пацієнти з будь-яким рецидивом. Та й загалом, порівнювати їх складно, бо через малу кількість учасників в дослідженні апатінібу, різниця може бути випадковою.
Резюме статті >>>>

Воріностат не посилив дію бевацізумабу на хворих з рецидивом гліобластоми

49 хворих з рецидивом гліобластоми отримували бевацізумаб, препарат, затверджений в США для лікування таких випадків хвороби, та воріностат (vorinostat), 41 – тільки бевацізумаб. Медіана тривалості життя в двох групах склала 7,8 і 9,3 місяці відповідно, і  статистично не відрізнялася.
Воріностат — препарат для лікування Т-клітинної лімофоми, що має здатність проникати через гематоенцефалітний бар'єр. Очікувалося, що його протиракові властивості полягають в його здатності пригнічувати виробництво ферментів класу гістондеацетилази, які можуть сприяти формуванню ракових пухлин. Крім того, організатори дослідження очікували, що цей препарат посилить анти-ангіогенну дію бевацізумабу — блокуватиме формування кровоносних судин в пухлині, і, тим самим, позбавить її живлення.
Резюме статті >>>>

Дісульфірам з міддю не відновили чутливість гліобластоми до темозоломіду

В дослідження залучили 23 хворих, з рецидивом гліобластоми після закінчення стандартного лікування (радіотерапія з темозоломідом та підтримуючий курс темозоломіду). Оскільки доклінічні дослідження показали здатність дісульфіраму відновлювати чутливість клітин гліобластоми до темозоломіду, хворим знову давали темозоломід, а також – дісульфірам та мідь, що мала б посилити ефективність дісульфіраму.
Жоден з пацієнтів не відгукнувся на лікування. 6 місяців без рецидиву прожили 14% хворих, живими через шість місяців з дня залучення в дослідження залишались 55% учасників.
Дісульфірам ще з 1950-тих років використовується для лікування алкоголізму. Доклінічні дослідження показали його здатність блокувати роботу протеасом - білкових комплексів, що руйнують непотрібні чи пошкоджені білки. Очікується, що блокування цієї функції приведе до накопичення таких білків та гибелі клітини, що є особливо актуальним для ракових клітин, в яких білки швидше синтезуються та розкладаються. 
Дісульфірам є одним з десяти препаратів, ефективність одночасного прийому яких зараз тестується в рамках першої фази дослідження протоколу CUSP9. Автори дослідження стверджують, що відсутність доказаного ефекту дісульфіраму, ймовірно, спричинена тим, що препарат тестують не в комплексі з іншими ліками. При блокуванні одного шляху росту, на їх думку, гліобластома шукає альтернативний, який так само потрібно блокувати іншими препаратами.
Резюме статті >>>>
Читайте також:
Чи зможе імунотерапія вилікувати гліобластому? – стаття з сайту Національного інститут раку (США) >>>>
Оновлені стандарти лікування мозкових пухлин в Великобританії >>>>
Перші результати третьої фази дослідження вакцини DCVax-L проти гліобластоми обнадійливі >>>>

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика