Всі
учасники клінічного дослідження онковірусу
PVSRIPO для рецидивів гліобластоми, які прожили принаймні два роки з моменту введення вірусу, продовжували
жити на час останнього збору даних в березні 2018-го. Таких наразі є вісім з
61-го. Найдовша тривалість життя склала 5,9 років. Ще троє учасників з
рецидивом гліобластоми на той час прожили 5,8, 4,8 і 3,4 роки відповідно.
Результати
цього дослідження першої фази опублікували у рейтинговому журналі The New England Journal of Medicine.
Залучали хворих з будь-яким по рахунку рецидивом
гліобластоми. Оскільки, перш за все, його метою було визначити максимально
допустиму дозу препарату, що потім буде використовуватися в дослідженні другої
фази, невеликі підгрупи учасників отримували різні дози вірусу.
Медіана
тривалості життя всіх учасників PVSRIPO склала 12,5
місяців з часу введення вірусу, тобто, вже після рецидиву. Це, безумовно, більше ніж 11,3 місяці в історичній контрольній групі
пацієнтів з того ж медичного центру університету Дюка (Duke University)), Північна Кароліна, США. Однак, справжня відмінність, як в
багатьох інших дослідженнях імунотерапії, проявляється в статистичному «хвості»
довгожителів: статистичні дані свідчать, що два роки проживуть 21% учасників
дослідження PVSRIPO (оцінка, тому що дев’ять учасників прожили менше, ніж два
роки, і досі живі), в той час як в контрольній групі цей показник складає 14%. Для
трирічної тривалості життя різниця стає ще більшою: 21% і 4% живих пацієнтів відповідно.
PVSRIPO
– це генетично змінений вірус поліомієліту з вбудованим в нього елементом
риновірусу (за нормальних обставин викликає запалення верхніх дихальних
шляхів). Вірус є непатогенним, тобто власне поліомієліт чи риновірус він
викликати не може. PVSRIPO ділиться в клітинах пухлини, що виробляють білок
CD155, і руйнує її. CD155 в великій кількості присутній в деяких видах ракових
пухлин, включаючи гліобластому. Він відіграє важливу роль в метастазуванні
клітин раку.
PVSRIPO вводять в пухлину
через спеціальний катетер одноразово, протягом 6,5 годин.
Результати
дослідження PVSRIPO - приблизно такі ж, як показав в дослідженнях першої фази онковірус DNX-2401 (20% учасників прожили
більше трьох років). Для іншого онковірусу, Toca 511, цей показник склав 26%, однак, ці дані – тільки для підгрупи хворих, які
отримали оптимальну дозу вірусу, в той час, як для PVSRIPO та DNX-2401 повідомляли результати для всіх учасників.
Вісім
учасників дослідження після ін’єкції PVSRIPO не отримували ніякого лікування. 34 хворих отримували
низькі дози бевацізумабу, щоб ослабити запалення довкола пухлини. Цей препарат в
США затверджений для лікування рецидивів гліобластоми. Після рецидиву пацієнтам пропонували хіміотерапію.
В
одного з перших учасників вчені помітили гарний відгук на хіміопрепарат ломустин. Через сім місяців після ін’єкції PVSRIPO в цього хворого стався новий рецидив гліобластоми.
Після 12-ти місяців лікування ломустином пухлина зникла повністю, хворий прожив
майже п’ять років з моменту залучення в дослідження, і був живим на час
останнього збору даних.
Після
цього випадку, 37 пацієнтів, у яких МРТ показала ймовірне прогресування
хвороби, отримували хіміотерапію ломустином чи темозоломідом, що стандартно використовується для вперше виявленої гліобластоми (кожен – з бевацізумабом
чи без нього), чи іншим препаратом, на вибір лікаря. Принаймні в 11-ти після першого циклу
хіміотерапії пухлина почала стрімко зменшуватися.
Побічні
ефекти 3-5-го ступенів (серйозні, загрозливі для життя чи такі, що викликали
смерть), пов’язані з лікуванням спостерігалися у 12-ти пацієнтів.
В
тому ж медичному центрі університету Дюка зараз залучають
хворих з рецидивом гліобластоми в другу фазу дослідження PVSRIPO - самого чи з ломустином.
Очікують, що в дослідженні візьмуть участь 62 пацієнти.
Сторінка
дослідження на clinicaltrials.gov >>>>
Також
в цій клініці проводять дослідження першої фази PVSRIPO для дітей (12-18 років)
з рецидивом гліом третьої чи четвертої стадій, включаючи гліобластому.
Сторінка
дослідження на clinicaltrials.gov >>>>
Стаття
в The New England Journal of Medicine >>>>
Читайте
також:
Вакцини
та онколітичні віруси в лікуванні гліом >>>>
Вірусна
терапія для пухлин мозку >>>>
5 лет после рецидива и больше - это вселяет надежду
ВідповістиВидалити