Кетогенна (кетонова) дієта для пацієнтів з мозковими пухлинами

Кетогенна дієта — це харчування багате жирами, з нормальним рівнем білка та мінімальним вмістом вуглеводів. З 20-х років минулого сторіччя в США та Великобританії така дієта використовувалася для лікування епілепсії в дітей, але в 1970-их, з винаходом препаратів, які ефективно боролися з судомами, популярність дієти знизилась. (1)
Досить давно науковці помітили, що клітини пухлини використовують більше глюкози, ніж здорові клітини, тому час від часу робили спроби зрозуміти, що буде, якщо обмежити її надходження в організм пацієнта.
Глюкоза поступає в організм з іншими вуглеводами, що містяться в багатьох продуктах харчування (цукор, хліб, тістечка, мед, варення, тощо). Вона є особливо важливою для живлення мозку. Однак, якщо вуглеводів в раціоні людини мало, печінка починає переробляти жири в жирні кислоти, а ті — в кетонові тіла, які поступають в мозок і служать джерелом енергії замість глюкози.
Чи насправді кетогенна дієта може допомогти в лікуванні хворих на гліобластому, наразі невідомо. Вчені проводять кілька клінічних досліджень її ефекту, однак остаточні результати отримають не раніше ніж через кілька років.
Клінічні дослідження мають на меті перевірити такі гіпотези:
  • В той час як здорові клітини мозку можуть живитися і глюкозою, і, за її відсутності — кетоновим тілами, пухлина потребує виключно глюкози. Таким чином, якщо глюкоза перестане поступати в організм, пухлина може сповільнити ріст, припинити його, чи навіть почати зменшуватися.
  • Кетонові тіла можуть бути токсичними для клітин пухлини.

Вхід і дотримання кетогенної дієти

В більшості випадків кетогенна дієта розробляється з розрахунку співвідношення 4 грамів жирів до 1 граму спільно білків та вуглеводів. Таким чином, коло 90% калорій спожитих за день людина отримує з жирів. Деколи використовують формулу 1 до 3-х.
За словами Леонори Ренди, дієтолога для онкологічних хворих в Госпіталі святого Йосипа Центру боротьби з раком при Університеті Арізони в США, на першому етапі дієти лікарі мають намір вивести запаси глюкози з організму і перемкнути його на отримання енергії з кетонів. Для цього спочатку добове споживання калорій знижується до мінімального рівня — який забезпечує нормальне функціонування мозку та внутрішніх орагнів пацієнта за відсутності будь-якої фізичної активності. Споживання вуглеводів на цьому етапі обмежується 10 г на день.
Через 3-5 днів рівень кетонових тілець в крові більшості пацієнтів підвищується до рівня, який характеризує стан кетозу. Після цього дієта стає менш строгою: споживання вуглеводів обмежується 20 грамами, загальний рівень калорій, що споживається збільшується, але харчується пацієнт таким чином, щоб співвідношення жирів та спільно білків і вуглеводів було 4 до 1. Завдання кетогенної дієти — тримати організм в стані кетозу (2).

Негативні побічні ефекти та боротьба з ними

  • Кетогенна дієта не містить необхідної організму кількості вітамінів та мінералів. Важливо щоб пацієнт приймав аптечний вітамінно-мінеральний комплекс.
  • Дієта може підвищувати рівень холестерину, тому пацієнтам, в яких він і без того високий необхідно базувати дієту на здорових жирах — оливковій, соняшниковій чи кукурудзяній олії.
  • Дієта може спричиняти запори, які рекомендують контролювати відповідними медикаментами.
  • У випадку небажаного зниження ваги лікар може порадити збільшити денний ліміт калорій.
  • Дієта може спричинити камені в нирках. Для того щоб уникнути цієї проблеми пані Ренда рекомендує пити до двох літрів води щодня.
  • З можливими розладами чи підвищеною кислотністю шлунку вона пропонує боротися приймаючи розчин ¼ чайної ложки соди в склянці води.

Підгрунтя кетогенної дієти

В 1921 році А. Браунштейн (A. Braunstein) виявив, що в його пацієнтів-діабетиків, які захворіли на рак, рівень цукру в сечі знижувався. Пізніше, вирощуючи клітини добро- і злоякісних пухлин в розчині глюкози, він помітив, що вони споживали більше глюкози, ніж звичайні клітини м'язів чи печінки (3).
Вперше кетогенну дієту для хворих з мозковими пухлинами використав Л. Небелінг в 1995. Його пацієнтами було двоє дівчаток з неоперабельними астроцитомами. Раніше вони пройшли курси радіо- і хіміотерапії, однак в обох залишилися пухлини значного розміру. За допомогою дієти лікарю вдалося певний час контролювати ріст пухлини без продовження стандартної терапії. Через десять років після лікування одна з дівчаток була жива (4, 5).
В іншій статті описано випадок дорослої пацієнтки з мультиформною гліобластомою, якій вдалося зупинити ріст пухлини за допомогою курсу стандартного лікування і кетогенної дієти з обмеженням загальної кількості споживаних калорій. Однак, при цьому пацієнтка втратила 20% маси тіла, що не є прийнятним для більшості ракових пацієнтів (6).
Результати дослідження дії кетогенної дієти на 20 пацієнтах з гліобластомою, опубліковані в червні 2014 року, не були однозначними. Вчені прийшли до висновку, що сама по собі дієта (в даному дослідженні споживання вуглеводів обмежувалося до 60 г на добу, загальна кількість калорій не обмежувалась) швидше за все, не мала ефекту на хворих з рецидивом гліобластоми, однак її поєднання з препаратом бевацізумаб (bevacizumab, маркетингова назва Авастин) показало позитивні обнадійливі результати на невеликій групі людей і варте подальших досліджень (7).
В іншому дослідженні першої фази 14 хворих з вперше діагностованою глібластомою протягом шести тижнів радіотерапії з темозоломідом дотримувалися кетогенної дієти (співвідношення 4 г жирів до 1 г білків і вуглеводів разом). По тому, їх просили дотримуватися модифікованої дієти Аткінса, що передбачає вищезгадане співвідношення 1 до 1).
Єдиним значним побічним ефектом від дієти була нудота, про яку повідомили 4 з 14-ти учасників. Надмірне зниження ваги, небезпечне для ракових хворих, не стало проблемою, оскільки жоден з хворих не втратив більше 10% ваги.
Медіана часу до рецидиву в цих 14-ти пацієнтів склала 7 місяців, а медіана тривалості життя – 29,3 місяці. Якщо додати результати ще шістьох пацієнтів, які проходили таке ж лікування, але формально не були учасниками дослідження, медіана часу до рецидиву складе 6,6 місяців, медіана тривалості життя – 22 місяці (8). Це - приблизно стільки ж, як і при лікуванні згідно стандартного протоколу з апаратом Оптун.
На сторінці дослідження сказано, що його припинили, оскільки учасники відхилялися від строгих рекомендацій щодо харчування.

Доклінічні дослідження

В мишей з гліобластомою, яких годували згідно кетогенної дієти з обмеженням кількості калорій спожитих за день, швидкість росту пухлини знизилася на 35-65%, а тривалість життя подовшилася. Важливо, що в мишей, які перебували в стані кетозу, але не обмежувалися в їжі, такий ефект не спостерігався.
Інші дослідження на тваринах показали, що періодичне голодування посилює ефект хіміо- та радіотерапії та допомагає відкласти час рецидиву раку ефективніше, ніж довготривале обмеження споживання калорій, і, при цьому, не приводить до зниження маси тіла хворого, що для більшості ракових пацієнтів є небажаним (9).

Важливо!

Щоб не зашкодити і без того ослабленому організму кетогенна дієта повинна проводитись за рекомендації і під наглядом лікаря.
У діабетиків значне підвищення кетонових тілець в крові може викликати кетоацидоз, який загрожує діабетичною комою. Симптомами кетоацидозу можуть бути: постійно високий рівень цукру в крові, сухість в роті, часте сечовиділення, нудота, фруктовий запах з рота, проблеми з диханням. Негайно зверніться до лікаря при їх наявності. 
Запис вебінару Леонори Ренди (Leonora Renda), дієтолога для онкологічних хворих в Госпіталі святого Йосипа Центру боротьби з раком при Університеті Арізони в США. Вебінар, організований ABTA, пройшов 8 жовтня 2014 року >>>>
Читайте також:
Харчування хворих з пухлиною головного мозку >>>>
Харчові добавки для пацієнтів з пухлинами мозку >>>>
Останнє оновлення 7 липня 2018 року

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика