Стандартне лікування

Найчастіше, лікування вперше виявленої гліобластоми включає операцію, радіотерапію паралельно з хіміотерапією препаратом темозоломід та підтримуючий курс темозоломіду:
  • Якщо хірург бачить можливість провести операцію, не зашкодивши пацієнту, пухлину видаляють хірургічним шляхом. 
  • Після цього хворий проходить курс радіотерапії (опромінення) 5 днів на тиждень протягом 6-ти тижнів, паралельно з щоденним прийомом препарату темозоломід (маркетингова назва Темодал). 
  • Через 28 днів після закінчення цього лікування пацієнти починають приймати темозоломід - всього 6 циклів тривалістю 28 днів кожен, з яких 5 днів приймають  темозоломід, 23 дні відпочивають від хіміотерапії. 
Про деталі та варіації цього лікування читайте тут >>>>
Одночасно з основним курсом лікування часто призначають стероїди, покликані зменшити набряк мозку і пов'язані з ним симптоми. Більше про використання стероїдів та можливі побічні ефекти >>>>
Лікування рецидивів гліобластоми
Загальноприйнятого підходу до лікування рецидивів гліобластоми в світі немає. Хворих намагаються залучити в клінічні дослідження, однак, пацієнтів завжди набагато більше, ніж місць, та й під критерії залучення підходять далеко не всі. Решті можуть рекомендувати повторну операцію чи радіотерапію, чи описані нижче методи, зареєстровані регуляторами США чи ЄС для лікування гліобластоми (про це вказано в інструкції до препарату). Також такі пацієнти можуть отримувати деякі інші препарати хіміотерапії, що формально не затверджені для цієї хвороби, але, принаймні, в США та більшості країн ЄС можуть використовуватися за рішенням лікаря (off-label). Одним з варіантів є паліативне лікування - таке що має на меті полегшити симптоми хвороби.
  • Препарат бевацізумаб (маркетингова назва Авастин, виробник Genentech з групи Roche) був попередньо затверджений в США для рецидивів гліобластоми в 2009-му, і отримав повний дозвіл в грудні 2017-го. В третій фазі дослідження Авастин не зміг продовжити життя хворим, яких лікували ломустином, однак відтягнув час до рецидиву та зменшив потребу пацієнтів у стероїдах. Європейські медики не визнали результати клінічних досліджень достатніми для затвердження препарату для лікування гліобластоми в ЄС >>>>
  • Пластини Гліадель були затверджені в США в 1996-му році на основі клінічного дослідження, яке показало продовження тривалості життя пацієнтів на 7 тижнів, порівняно з контрольною групою  >>>>
  • В 2011-му році для повторних випадків гліобластоми FDA затвердила апарат Оптун, шолом з електродів, що також використовується при лікуванні вперше діагностованої гліобластоми (див. Лікування вперше виявленої гліобластоми). Клінічне дослідження показало практично таку ж тривалість життя, як і групи, що проходила хіміотерапію, однак з меншими негативними побічними ефектами >>>>
  • Препарати групи нітрозосечовини: кармустин (BCNU) для внутрівенних ін'єкцій і капсули ломустину (CCNU) для орального застосування були дозволені Управлінням по контролю за продуктами та ліками США (FDA) для лікування гліобластоми ще в 1970-ті роки. Зараз вони використовуються при рецидивах - у разі якщо темозоломід не показав очікуваного ефекту >>>>

Останнє оновлення 28 квітня 2018 року

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика