субота, 9 червня 2018 р.

Що нового в лікуванні гліобластоми: резюме статей з конференції Американського товариства клінічних онкологів ASCO 2018

Резюме основних досліджень щодо лікування гліобластоми, представлених на конференції Американського товариства клінічних онкологів ASCO 2018, що пройшла з 1-го по 5-те червня 2018 року в Чикаго, США.

Вакцина SurVaxM показала ефективність в лікуванні вперше виявленої гліобластоми – попередні результати дослідження другої фази

63 учасники дослідження з вперше діагностованою гліобластомою отримували ін’єкції експериментальної вакцини SurVaxM разом зі стандартним підтримуючим курсом темозоломіду (Темодал), після радіотерапії з темозоломідом.
Попередні результати показали, що 12 місяців чи довше після першої ін’єкції вакцини прожили 71% учасників. Це майже так само, як при стандартному лікуванні (радіотерапія з темозоломідом, підтримуючий курс темозоломіду) з використанням апарату Оптун, та набагато краще, ніж стандартний протокол лікування без Оптуну (61%). 91% учасників дослідження прожили рік чи більше після діагнозу. 
SurVaxM – це вакцина, виготовлена з пептидів – невеликих шматочків білка сурвівін, що міститься в 95% гліобластом, та багатьох інших раках, і попереджує природній процес гибелі клітин. Вакцина має на меті представити клітини, що виробляють сурвівін (тобто, ракові клітини) імунній системі, як загрозу, і заставити її реагувати. Вакцина не є персоналізованою для кожного пацієнта, як, наприклад, DCVax-L, і не потребує тканини пухлини пацієнта для виготовлення. Велике дослідження третьої фази планується.
Резюме статті >>>>

Регорафеніб дещо продовжив життя хворим з першим рецидивом гліобластоми - дослідження другої фази з назвою REGOMA

59 пацієнтів після рецидиву, в рамках дослідження другої фази отримували регорафеніб (regorafenib, маркетингова назва Stivarga, 160 мг щоденно за схемою: три тижні прийом, тиждень – відпочинок від ліків), 60 хворих лікували ломустином (110 мг на м2 тіла кожні шість тижнів). Медіана тривалості життя груп склала 7,4 і 5,6 місяців відповідно. Шість місяців без рецидиву прожили 17% хворих з першої групи і 8% - з другої.
Регорафеніб є блокатором кількох протеїнкіназ – ферментів, що можуть змінювати функції білків в організмі, зокрема, тим самим, викликаючи рак. Цей препарат затверджений в США для лікування певного виду колоректального раку та деяких раків шлунково-кишкового тракту.
Резюме статті >>>>

VAL-083 продовжив життя хворим з рецидивом гліобластоми після бевацізумабу – дослідження фази 1/2

В дослідження фази 1/2 залучили 45 пацієнтів з рецидивом гліобластоми, що стався після лікування бевацізумабом. 10 підгруп пацієнтів отримували від 1,5 до 50 мг VAL-083 (dianhydrogalactitol) на м2 тіла. Максимально допустиму дозу визначили на рівні 40 мг на м2 тіла на день, а дози від 20 до 40 мг на м2 тіла на день – клінічно активними.
Медіана тривалості життя хворих, які отримували клінічно активні дози препарату була 7,9 місяців, значно довшою за 2,9 місяців в решти учасників дослідження, та 2,8 місяців, як згадується в інших публікаціях.
VAL-083 – це препарат хіміотерапії, що пошкоджує ДНК клітин в інших місцях, ніж темозоломід (Темодал) чи препарати нітрозосечовини (кармустин та ломустин). Такі пошкодження не підлягають «ремонту» ферментом, що виробляється геном MGMT, а отже, очікується, що VAL-083 зможе допомогти хворим на гліобластому, незалежно від активності їх MGMT.
VAL-083 зараз тестується в клінічних дослідженнях другої (в США та Китаї) та третьої фази (в США). Дослідження другої фази наразі набирають пацієнтів.
Препарат затверджений в Китаї для лікування хронічної мієлоцитарної лейкемії та раку легенів. Хворі, які вичерпали всі можливі варіанти лікування, та за якимись критеріями не підходять для участі в клінічних дослідженнях VAL-083, можуть отримати цей препарат в рамках програми використання препарату у зв’язку з виключними обставинами. Координати, за якими можна звертатися – тут >>>>
Резюме статті >>>>

Кілька пацієнтів добре відгукнулися на лікування експериментальною вакциною SL-701 – дослідження другої фази

В другу фазу клінічного дослідження експериментального препарату SL-701 залучали хворих з першим рецидивом гліобластоми та типом комплексу гістосумісності HLA-A2+.
Одна підгрупа отримувала SL-701, та два вже зареєстровані в США препарати: GM-CSF, що стимулює виробництво білих кров'яних тілець, та imiquimod, що посилює відгук імунної системи. У одного з 46-ти хворих з цієї групи спостерігався частковий відгук на лікування — пухлина зменшилася, і не відновила ріст протягом 78-ми тижнів. Ще в 15-ти учасників підгрупи хвороба була стабільною — пухлина не росла від одного до 99-ти тижнів (медіана 16 тижнів).
Друга підгрупа отримувала SL-701, бевацізумаб, препарат, що офіційно затверджений в США для лікування рецидивів гліобластоми, та вже зареєстрований препарат poly-ICLC для стимуляції активності імунної системи. У двох з 28-ми учасників цієї групи пухлина зникла на 30 і 46 тижнів. Ще у чотирьох пацієнтів пухлина зменшилась на час від 12-ти до 47-ми тижнів (медіана – 31 тиждень), у 19-ти хворих розмір пухлини був стабільним від 0,1 до 41 тижнів (медіана – 14 тижнів).
Медіана тривалості життя в першій та другій підгрупах склала 11 та 11,7 місяців відповідно, на 2-3 місяці більше, ніж при лікуванні ломустином чи бевацізумабом, наприклад, в цьому дослідженні.
Препарат SL-701 компанії Stemline Therapeutics складається з невеликих шматочків білків — пептидів, які в надмірних кількостях виробляють клітини гліобластоми: IL-13Ra2, сурвівін (див. про вакцину SurVax вище) та Ephrin A2. З'являючись в організмі, він представляє ці білки Т-лімфоцитам, які повинні сприйняти їх як чужі, та знищити клітини, в яких цих білків багато.
Резюме статті >>>>

Понатініб не допоміг хворим з рецидивом гліобластоми після бевацізумабу – дослідження другої фази

Хворі з рецидивом гліобластоми після лікування бевацізумабом в рамках дослідження другої фази отримували 45 мг препарату понатініб (ponatinib, маркетингова назва Iclusig) на день.
Дослідження припинили достроково. В результаті лікування, в жодного з 15-ти залучених пацієнтів пухлина не зменшилась. Медіана тривалості життя склала 3 місяці.
Понатініб є блокатором кількох протеїнкіназ – ферментів, що можуть змінювати функції білків в організмі, зокрема, тим самим, викликаючи рак. Цей препарат затверджений в США для лікування деяких видів лейкемій.
Резюме статті >>>>

Пембролізумаб обмежено спрацював при рецидивах гліобластоми сам, і не покращив дію бевацізумабу - дослідження другої фази

В дослідженні другої фази хворі з першим чи другим рецидивом гліобластоми отримували пембролізумаб (pembrolizumab, маркетингова назва Кейтруда) з бевацізумабом (50 чоловік), чи без нього (30).
Медіана тривалості життя склала 8,8 місяців в першій групі, приблизно стільки ж, як при лікуванні самим бевацізумабом, що вже затверджений в США для лікування гліобластоми. В другій групі медіана тривалості життя склала 10,3 місяці.
Пембролізумаб — це препарат блокатор білків контрольних точок, що допомагає імунній системі визначати ракові клітини та боротися з ними. Ці ліки блокують взаємодію між білком PD-1 на поверхні Т-лімфоцитів та молекулами PD-L1 і PD-L2, які зазвичай до нього приєднуються, щоб попередити занадто сильну реакцію імунної системи на загрозу. Таким чином, пембролізумаб активує Т-лімфоцити. Цей препарат затверджений в США для лікування деяких видів меланоми, недрібноклітинного раку легенів та плоскоклітинного раку голови та шиї.
Резюме статті >>>>

Спроба перепрофілювати мемантин, метформін та мефлокін для гліобластоми - попередні результати дослідження першої фази свідчать про можливу ефективність

85 хворих з вперше діагностованою гліобластомою після стандартного курсу одночасної радіотерапії з темозоломідом отримували темозоломід за стандартною схемою та один, два чи три препарати з переліку, що досліджувався – мемантин, метформін та мефлокін (всього сім підгруп пацієнтів). Всі три вже давно використовуються для лікування неракових хвороб, є відносно дешевими і в доклінічних дослідженнях (в лабораторії, на культурах клітин чи на тваринах) показали здатність боротися з раковими пухлинами.
Медіана тривалості життя всіх учасників дослідження склала 21 місяць. Два роки прожили 43% пацієнтів. Це – приблизно стільки ж, як і при лікуванні згідно стандартного протоколу з апаратом Оптун. Однак, оскільки метою даного дослідження був пошук максимально допустимої дози препаратів, що досліджувалися, і різні пацієнти отримували різні дози, можливо, їх прийом в оптимальних дозах може ще покращити результат. Крім того, різні підгрупи учасників отримували різні комбінації препаратів, а отже якась з них може виявитися більш ефективною за інші. Для кращого розуміння, необхідно дочекатися остаточних результатів дослідження (очікуються в вересні 2019-го). Однак, мушу зазначити, що результати досліджень ранніх фаз без контрольної групи можуть бути випадковими, і не повторюватися в пізніших, більш масштабних тестуваннях.
Максимально допустимі дози, визначені в ході дослідження:
  • при прийомі двох препаратів (темозоломід + один зі списку, що досліджувався): мемантин – 20 мг двічі на день, мефлокін – 250 мг тричі на тиждень, метформін – 850 мг двічі на день;
  • при прийомі трьох препаратів: мемантин – 10 мг двічі на день, мефлокін – 250 мг тричі на тиждень, метформін – 850 мг двічі на день;
  • при прийомі чотирьох препаратів: мемантин – 10 мг двічі на день, мефлокін – 250 мг тричі на тиждень, метформін – 500 мг двічі на день.
Мемантин (memantin, Акатинол) використовується при різних видах деменцій (набутого слабоумства). Цей препарат блокує глутаматні рецептори на поверхні нейронів. Деякі доклінічні дослідження (наприклад, 1) показали, що ці рецептори сприяють росту клітин гліобластоми. Вчені сподіваються, що мемантин контролюватиме ріст пухлини та подальше її поширення в мозку.
Мефлокін (mefloquine, Ларіам) – препарат для лікування та профілактики малярії. В лабораторних умовах препарат показав (див. наприклад, 2) здатність посилювати апоптоз (процес програмованої гибелі клітин) та блокувати процеси автофагії (перетравлення клітиною власних старих та пошкоджених частин), у випадках, коли ракові клітини використовують отриману енергію для власного виживання.
Метформін (metformin, Глюкофаж) — таблетки для контролю рівню глюкози в крові при діабеті другого типу. Дослідження на культурах клітин (наприклад, 3) показали здатність метформіну сприяти загибелі клітин пухлини та зменшувати швидкість їх розростання.В досліді на мишах, про який йдеться в тій же статті, вчені спостерігали сповільнення росту пухлини в гризунів, яким давали метформін.
Механізм впливу цього препарату на гліобластому наразі достеменно не відомий. Вчені допускають, що метформін впливає на метаболізм пухлини, яка живиться по-іншому, ніж здорові клітини. Крім того, досліди in vitro показали, що метформін пригнічує дію ферменту з назвою мішень рапаміцину в клітинах (mTOR). Цей фермент регулює клітинний метаболізм, ріст та розповсюдження клітин.
Сторінка дослідження на сайті Clinicaltrials.gov >>>>
Резюме статті >>>> 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика