неділя, 21 травня 2017 р.

Чим лікуватимуть гліобластому в найближчому майбутньому – огляд активних клінічних досліджень третьої фази

Протягом більше десяти років лікування гліобластоми залишається незмінним – операція, радіотерапія та хіміотерапія препаратом темозоломід. З 2015-го року на додачу до цього стандартного лікування часом використовують апарат Оптун (Optune), що діє на мозок, створюючи слабкі електромагнітні поля. Результати лікування не вселяють оптимізму: половина хворих не доживають до двох років з моменту, коли їм поставили діагноз. Після рецидиву пухлини варіантів лікування залишається ще менше.
Багато років клінічні дослідження нових методів лікування гліобластоми супроводжувалися розчаруваннями, оскільки більшість препаратів виявлялися неефективними, навіть не дійшовши до великої третьої фази дослідження, у разі успіху якої можливе їх офіційне використання.
Однак часи змінилися, стверджують працівники Національного товариства пухлин мозку, громадської організації зі США, зібравши інформацію про всі експериментальні методи лікування гліобластоми, що наразі проходять третю стадію клінічних досліджень. Я трохи відкоригувала їх список, виключивши  дослідження, які, як відомо насьогодні, вже довели неефективність препаратів, що тестувалися, а також – дослідження, інформація щодо яких не переглядалася чи не підтверджувалася організаторами в 2016-17-му роках.
Отже, третю фазу клінічних досліджень наразі проходять 14 нових методів лікування гліобластоми. Деякі вже завершили набір пацієнтів, деякі – саме залучають хворих, чи планують почати набір незабаром. З них:
Три дослідження тестують препарати імунотерапії – лікування, що має на меті заставити імунну систему хворого боротися з пухлиною:
Дослідження вакцини DCVax-L для пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою >>>>
DCVax-L - це вакцина, виготовлена з дендритних клітин пацієнта - клітин імунної системи людини, які запускають захисну реакцію організму на антигени - чужорідні білки в ракових клітинах. Добуті з крові хворого дендритні клітини активують з допомогою тканини пухлини, видаленої під час операції. Це має дати поштовх імунній системі до боротьби з пухлиною.
Всі учасники дослідженння паралельно отримують стандартну радіотерапію і темозоломід. Двом третинам з залучених до дослідження дають DCVAX-L, решті — плацебо.
Хворих до дослідження вже не залучають. З двох основних подій, які сигналізують про завершення дослідження і можливість розкрити його результати, на лютий 2017-го досягнута одна — у 248-ми хворих стався рецидив. Інформацію про результати дослідженння оприлюднять після смерті 233-ох пацієнтів.
Більше про DCVax-L >>>>
Дослідження препарату ICT-107 для лікування гліобластоми >>>>
ICT-107 – вакцина, що так само, як і вищезгадана DCVax-L виготовляється з дендритних клітин, добутих з крові пацієнта. Для того, щоб навчити ці клітини впізнавати антигени – білки, специфічні для ракових клітин, дендритні клітини піддають впливу шести синтезованих в лабораторії антигенів, які, на думку вчених, найчастіше зустрічаються в клітинах гліобластоми.
Препарат отримують разом зі стандартним підтримуючим курсом темозоломіду. Хворих з вперше діагностованою гліобластомою та позитивними антигенами лейкоцитів людини A2 (HLA-A2) до дослідження наразі залучають лікарні в США, Канаді та Австрії. Результати очікуються в грудні 2021-го року.
Більше про ICT-107 >>>>
Дослідження препарату Опдіво (ніволумаб) з радіотерапією, в порівнянні з темозоломідом та радіотерапією для хворих з вперше виявленою гліобластомою (назва дослідження Checkmate 498) >>>>
Ніволумаб (маркетингова назва Опдіво) – це препарат - блокатор білків контрольних точок, що має на меті допомогти імунній системі людини ідентифікувати і нейтралізувати ракові клітини.
Він блокує рецептор програмованої гибелі клітин (PD-1) на поверхні Т-лімфоцитів в крові людини. До цього рецептора, щоб попередити занадто сильну реакцію імунної системи на загрозу, приєднується молекула PD-L1, тим самим роззброюючи Т-лімфоцит. Оскільки багато ракових клітин містять таку молекулу, вони не дають Т-лімфоцитам атакувати пухлину. Ніволумаб покликаний не дати молекулі PD-L1 приєднатися до рецептора PD-1.
Дослідження має на меті оцінити ефективність Опдіво з радіотерапією для хворих з вперше діагностованою гліобластомою та активним (неметильованим) геном MGMT.
Хворих залучають в кількох країнах Європи, США, Канаді та Японії. Найближчі до України місця проведення дослідження - в польському Гданську та в Москві. Результати очікуються в жовтні 2019-го року.
В іншому дослідженні третьої фази Опдіво не зміг продовжити життя хворим з першим рецидивом гліобластоми, порівняно з Авастином (бевацізумаб), що затверджений в США для лікування таких пацієнтів.
Більше про Опдіво >>>>
В одному дослідженні вивчають препарат генної терапії – один з видів експериментального лікування, при якому, щоб побороти хворобу, чужий пацієнту генетичний матеріал вбудовується в клітини його організму:
Дослідження препаратів Toca 511 і Toca FC в порівнянні зі стандартним лікуванням для пацієнтів з гліобластомою чи анапластичною астроцитомою, яким показана операція (назва дослідження Toca 5) >>>>
Toca 511 – це генетично змінений вірус, який вбудовує в інфіковані клітини ген, що перетворює протигрибковий препарат Toca-FC в цитотоксичний - такий, що вбиває клітини, в які він потрапляє.
Препарати вводитимуть в місце, звідки хірурги видалять пухлину під час операції. Контрольна група отримуватиме ломустин, темозоломід чи Авастин (бевацізумаб) на вибір лікаря.
Хворих до дослідження вже не залучають. Попередні результати очікуються в грудні 2017-го року.
Більше про Toca 511 >>>>
Два дослідження вивчають препарати таргетної терапії – нові онкологічні препарати, дія яких направлена на певну мутацію в пухлині:
Дослідження препарату VB-111 з бевацізумабом проти самого бевацізумабу для пацієнтів з рецидивом гліобластоми (назва дослідження GLOBE) >>>>
VB-111 — анти-ангіогенний препарат, що пригнічує формування нових кровоносних судин в пухлині, і, тим самим, позбавляє її поживних речовин. Препарат є модифікованим вірусом. Він доставляє в клітини ендотелію судин ген, що виробляє білок, який руйнує клітини судин довкола пухлини.
Основна група отримуватиме VB-111 та бевацізумаб, контрольна – тільки бевацізумаб.
Хворих до дослідження вже не залучають. Результати очікуються в грудні 2017-го року.
Більше про VB-111 >>>>
Високі дози сунітінібу з перервами для пацієнтів з рецидивом гліобластоми (назва дослідження Stellar) >>>>
Препарат сунітініб (маркетингова назва Сутент) затверджений в США для лікування нирковоклітинного раку та деяких випадків шлунково-кишкових стромальних пухлин.
Сунітініб блокує клітинні рецептори фактору росту тромбоцитів (PDGF-R) та рецептори фактору росту ендотелію судин (VEGFR), що беруть участь в ангіогенезі (формуванні нових кровоносних судин довкола пухлини, через які вона отримує кисень та поживні речовини) та сприяють росту пухлини.
Раніше в дослідженні другої фази сунітініб не мав позитивного впливу на хворих з рецидивом гліом високих стадій. Пацієнти отримували 37,5 мг препарату на день.
В новому дослідженні фази 2/3 основна група пацієнтів отримуватиме 300 мг сунітінібу раз на тиждень, контрольна – 110 мг на м2 тіла препарату ломустин кожні 6 тижнів.
Хворих планують залучати в двох лікарнях Нідерландів. Результати очікуються в січні 2020-го року.
Три дослідження вивчають можливий ефект лікування так званими перепрофільованими препаратами - ліками що вже давно використовуються проти не пов’язаних з раком хвороб:
Блокатори рецепторів ангіотензину II, стероїди і радіотерапія в лікуванні гліобластоми >>>>
Дослідження має на меті визначити чи може препарат лозартан зменшити набряк довкола пухлини у хворих на гліобластому, а звідси – і потребу в стероїдах.
Лозартан – це блокатор рецепторів ангіотензину-ІІ – гормону, що звужує судини та піднімає кров'яний тиск. Препарати, що блокують рецептори ангіотензину-ІІ в клітинах, чи фермент ACE, що бере участь в створенні цього гормону, використовуються для лікування підвищеного тиску.
Хворі з основної групи отримуватимуть стандартне лікування для вперше діагностованої гліобластоми та по 50 мг лозартану двічі на день. Результати очікуються в травні 2017-го року.
Дісульфірам для рецидивів гліобластоми >>>>
Дісульфірам - це відносно дешевий препарат, який ще з 1950-их років використовується для лікування алкоголізму. Лабораторні досліди in vitro показали потенційну ефективність використання дісульфіраму для боротьби з різним видами раку, включаючи гліобластому, проте механізм його дії в боротьбі з онкологічними хворобами достеменно невідомий.
Дісульфірам також є частиною експериментального протоколу CUSP лікування рецидивів гліобластоми перепрофільованими препаратами. Його ефективність зараз перевіряють в клінічному дослідженні першої фази.
В дослідженні третьої фази хворим на рецидив гліобластоми дають темозоломід, чи ломустин, чи поєднання препаратів прокабарзин, ломустин та вінкрістін (PCV). Вони також отримують дісульфірам та біодобавку з міддю, яка, як показали доклінічні дослідження, може посилити ефект дісульфіраму.
Хворих залучають в кількох лікарнях Норвегії та Швеції. Результати очікуються в вересні 2020-го року.
Більше про дісульфірам в лікуванні гліобластоми >>>>
Комбінована радіо- та хіміотерапія з препаратомJP001 чи без нього для хворих з вперше діагностованою гліобластомою >>>>
Я не знайшла майже ніякої інформації про препарат JP001 в інтернеті, за винятком того, що в описі даного дослідження йдеться про те, що JP001 є поєднанням двох вже відомих на ринку препаратів – гідроксіхлорохіну (hydroxychloroquine) та рапаміцину (rapamycin). Як вважають вчені, ці ліки впливають на процес автофагії (перетравлення клітиною власних старих чи пошкоджених частин), причому, рапаміцин сприяє цьому процесу, в той час, як гідроксіхлорин гальмує його (1).
Власне автофагія, як припускають науковці, пригнічує ріст пухлини на початку її формування, однак, захищає клітини пухлини на пізніших стадіях хвороби (2).
Хворих планують залучати в двох клініках Тайваню. Вони отримуватимуть JP001 під час всього стандартного курсу лікування вперше діагностованої гліобластоми та 48 тижнів після його завершення. Результати очікуються в жовтні 2023-го року.
Результати попереднього дослідження (4) показали, що медіана тривалості життя трьох учасників, які отримували гідроксіхлорин та рапаміцин на додачу до стандартного протоколу склала 34 місяці, в той час, як для всієї групи з 20-ти пацієнтів цей показник склав 13,7 місяців.
Три дослідження мають на меті вивчити методи покращення ефекту від хірургічного втручання:
Медико-економічна оцінка хірургії з використанням флуоресцентної візуалізації для кращого видалення гліобластоми (назва дослідження Resect) >>>>
Перед операцією хворому дають випити амінолевулінову кислоту (5-ALA), молекули якої абсорбуються клітинами пухлини, і «світяться», коли хірург дивиться в спеціальні лінзи мікроскопа. Очікується, що таким чином лікар може краще видалити пухлину.
Результати плануються в серпні 2019-го року.
Інтра-операційна радіотерапія для хворих з вперше діагностованою гліобластомою (назва дослідження INTRAGO-II) >>>>
Після видалення пухлини, прямо під час операції, місце, де вона розташовувалась опромінюють (20-30 греїв), з наміром знищити якомога більше злоякісних клітин, не помічених хірургом. Після цього пацієнти проходять стандартний курс лікування вперше діагностованої гліобластоми: радіотерапія з темозоломідом, та підтримуючий курс темозоломіду.
Хворих залучають в одній лікарні в Німеччині, та планують також запрошувати в США. Результати дослідження очікуються в червні 2020-го року.
Хірургічне видалення злоякісних супратенторіальних гліом в пацієнтів віком від 70-ти років >>>>
Це дослідження має на меті оцінити ефективність та безпечність хірургічного втручання для хворих похилого віку з супратенторіальними гліобластомами (розташованими вище, ніж мозжечок).
Пацієнтам з основної групи видалять пухлину під час операції, після чого хворі пройдуть курс радіотерапії. Контрольній групі зроблять біопсію пухлини, та проведуть курс радіотерапії.
Хворих залучають в одній лікарні у Франції. Результати очікуються в квітні 2018-го року.
Одне дослідження вивчає, як можна покращити результат лікування препаратами, що вже використовуються для лікування гліобластоми:
Бевацізумаб проти темозоломіду за інтенсивною схемою та наступним лікуванням бевацізумабом для хворих з рецидивом гліобластоми >>>>
Основна група отримує темозоломід - 120 мг на м2 тіла щоденно протягом семи днів, після чого робить перерву на 7 днів. Хворий проходить до 48-ми таких двотижневих циклів. З третього циклу дозу темозоломіду можуть збільшити до 150 мг на м2 тіла, якщо пацієнт добре переносить лікування. Після рецидиву хвороби пацієнта лікують бевацізумабом (10 мг на кг маси тіла щодва тижні).
Контрольна група отримує бевацізумаб у вищезгаданій дозі.
Дослідження проводять в Японії. Результати очікуються в липні 2023-го року.
Одне дослідження має на меті визначити, як покращити психологічний стан хворого на гліобластому:
Вплив препарату ескіталопрам на настрій, якість життя та когнітивні функції хворих на гліобластому >>>>
Ескіталопрам (маркетингова назва Lexapro) використовується для лікування депресій та тривожних розладів.
Результати дослідження очікуються в грудні 2017-го року.
Стаття на сайті Braintumor.org >>>>
Читайте також:
Експериментальні методи лікування гліобластоми >>>>
Клінічні дослідження в Європі, що залучають хворих на гліобластому >>>> 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика Google