вівторок, 19 квітня 2016 р.

Вакцини та онколітичні віруси в лікуванні гліом — резюме статті в журналі Oncology

Після довгих років досліджень, вакцини та онколітичні віруси можуть стати частиною арсеналу в боротьбі з гліомами. Лікарі Аннік Десжардінс (Annick Desjardins), Гордана Влаховіч (Gordana Vlahovic) та Генрі С. Фрідман (Henry S. Friedman) з центру лікування мозкових пухлин Університету Дюка (Duke University), Північна Кароліна, США зробили огляд найбільш перспективних досліджень в цьому напрямку. Статтю опублікували в журналі Oncology.
Нижче — короткий огляд досліджень, описаних в статті з деякою додатковою інформацією, яка, на мою думку, може знадобитися хворим на гліобластому чи тим, хто про них піклується.
Незважаючи на десятки років пошуків нових способів лікування злоякісних гліом, тривалість життя пацієнтів залишається малою. Хірурги, навіть оснащені найновішою технікою, не можуть видалити всю пухлину, оскільки невидимі їх мікроскопам ракові клітини поширюються в інші діляники мозку. Радіотерапія потенційно могла б знищити майже всі клітини пухлини, однак для цього необхідна настільки велика доза, що вона одночасно вб'є і сусідні здорові тканини. Дози хіміотерапії також обмежені, оскільки таке лікування часто є токсичним для кісткового мозку, шлунково-кишкового тракту та деяких інших органів, і може привести до серйозних - аж до смертельних - інфекцій чи кровотеч.
Сучасні дослідження все більше ставлять собі за мету не знищити всі ракові клітини за допомого вищезгаданих методів, а “контролювати” рак, - стверджують автори статті.
На їх думку, вчені наблизилися до саме такої стратегії лікування злоякісних гліом: кількість ракових клітин знижують за допомогою традиційних операції, радіо- та хіміотерапії, а імунотерапевтичні препарати мають на меті розбудити захисні механізми в тілі пацієнта.
Понад сторіччя тому вчені висунули гіпотезу про те, що імунна система впізнає та знищує ракові клітини, що спонтанно виникають в людському організмі. Однак, для того щоб мати змогу рости далі, рак розвиває здатнісь уникати уваги імунної системи. Так, гліобластома пригнічує активність імунної системи в крові і в тканині пухлини, погіршуючи її реакцію, яка і без того, не дуже активна в центральній нервовій системі людини.
Імунотерапія має на меті посилювати здатність імунної системи атакувати та знищувати клітини пухлини. Вчені розробляють кілька стратегій такого лікування: препарати-блокатори білків контрольних точок, вакцини, онколітичні віруси та генну терапію. Після десятиліть досліджень таке лікування починають використовувати в клінічній практиці лікування раку. Жоден з таких препаратів поки не затверджений для хворих на злоякісну гліому, однак кілька з них проходять клінічні дослідження саме для лікування таких пацієнтів.
Автори статті описують деякі вакцини і онколітичні віруси, що наразі досліджуються для лікування гліом.

Пептидні вакцини

Пептидні протиракові вакцини схожі на вакцини проти інфекційних хвороб. В організм хворого вводять невеликі ланцюжки амінокислот — пептидів, ідентичних до частин пухлино-асоційованих антигенів — молекул, що викликають відгук імунної системи на загрозливий для організму рак. Хоча пухлино-асоційовані антигени можна добувати з тканини пухлини, однак більшої популярності набуло використання їх синтетичних версій (1).
Найвідомішою пептидною вакциною є Рінтега (ріндопепімут) компанії Celldex зі США. Дія цієї вакцини спрямована на мутацію рецептора епідермального фактору росту EGFRvIII, що за різними даними зустрічається у 27-67% хворих на гліобластому. Вакцина, однак, не показала обнадійливих результатів у клінічному дослідженні третьої фази для хворих з вперше діагностованою гліобластомою, і березні 2015 року Celldex його припинила. Рішення прийняли на основі проміжних результатів: медіана тривалості життя пацієнтів, які приймали Рінтегу, склала 20,4 місяці, в контрольній групі — 21,1 місяць.
Як показали дослідження, з часом пухлина знаходить можливість обходитися без антигенів, що вводяться з вакциною. Так, у 67-82% хворих, які отримували Рінтегу для вперше виявленої хвороби, пухлина, видалена після рецидиву хвороби, не містила мутації EGFRvIII. Через це, як стверджують автори статті, актуальною стає розробка мультипептидних вакцин. Так, наприклад, добрі результати в першій фазі дослідження показала вакцина IMA950 німецької компанії Immatics biotechnologies, що складається з 11-ти пептидів, які часто зустрічаються на поверхні пухлини. Зараз в Женеві, Щвейцарія, проходить фаза дослідження 1/2 для пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою. Більше інформації про дослідження тут >>>>

Вакцини на основі білка теплового шоку

Білки теплового щоку виробляються клітинами у відповідь на стрес, наприклад, підвищення температури, надмірний холод, вплив ультрафіолету. Такі білки зв'язуються з пептидами (короткими ланцюжками амінокислот), що є в клітинах пухлини, з яких ці білки були виділені, і заставляють імунну систему людини реагувати на них.
Клінічні дослідження наразі проходить вакцина HSPPC-96 (Prophage) на основі білка теплового шоку gp96.
В другй фазі дослідження ця вакцина показала здатність продовжувати життя хворим з вперше виявленою гліобластомою. Зараз проходить друга фаза клінічного дослідження для пацієнтів з рецидивом гліобластоми. Більше я писала тут >>>>
Для виготовлення таких вакцин потрібна відносно велика кількість тканини пухлини пацієнта, зауважують автори статті. Тому, на їх думку, таке лікування може в майбутньому підійти для хворих з вперше діагностованою гліомою, оскільки, в більшості випадків, їх лікування починається з операції, під час якої хірурги мають на меті видалити якомога більше пухлини.

Вакцини на основі дендритних клітин

Дендритні клітини є клітинами імунної системи, що представляють” антигени (нетипові для здорового організму білки) Т-лімфоцитам, які їх знищують. Дендритні клітини виділяють з крові хворого, після чого їх активують за допомогою клітин пухлини чи синтетичних пептидів — частин білків, схожих на ті, що виробляються раковими клітинами. Отриману таким чином вакцину вводять пацієнту.
Найвідомішою вакциною на основі дендритних клітин є DCVax-L, що проходить третю стадію клінічних досліджень для хворих з вперше діагностованою гліобластомою в поєднанні з темозоломідом та радіотерапією. Для активації дендритних клітин використовують тканину пухлини, видалену під час операції. Нових хворих до дослідження вже не залучають, однак пропонують звертатися з запитаннями щодо вакцини на цій сторінці. Попередні результати третьої фази дослідження DCVax-L очікуються в вересні 2016 року. Більше я писала тут >>>>
Вакцина ICT-107 виготовляється з дендритних клітин хворого, на які впливають шістьма синтетичними пептидами, що зустрічаються в клітинах гліобластоми. В другій фазі дослідження препарат не показав здатності продовжити життя залученим хворим з вперше діагностованою гліобластомою, однак, проаналізувавши отримані дані, вчені зробили висновок, що вакцина може бути корисною лише для підгрупи людей - пацієнтів з позитивними антигенами лейкоцитів людини A2 (HLA-A2). Саме їх залучають до дослідження третьої фази. Більше про ICT-107 читайте тут >>>>
В США продовжуються дослідження вакцини на основі дендритних клітин, активованих за допомогою РНК цитомегаловірусу, що виробляє білок pp65 - ще одного імунного маркера клітин гліобластоми. В першій фазі двох досліжень вакцина з назвою pp65 DC показала здатність викликати значну реакцію імунної системи людини, якщо її вводили разом з вакциною проти правця та дифтерії чи препаратом базіліксімаб (basiliximab).
Другу фазу досліджень вакцини pp65 DC в поєднанні з вакциною проти правця та дифтерії для хворих з вперше діагностованою гліобластомою планують почати в Гейнесвіллі, Флорида, США. Інформація про дослідження >>>>
Про результати першої фази цього дослідження я писала тут >>>>

Онколітичні віруси

Вірус DNX-2401 – це аденовірус (вражає людину, викликаючи, в більшості випадків, респіраторні захворювання), генетично змінений таким чином, щоб ділитися тільки в клітинах з відключеним геном ретинобластоми (Rb), що за нормальних обставин повинен контролювати ріст пухлини.
В дослідженні першої фази у трьох з 25-ти пацієнтів з рецидивом гліоми високих стадій спостерігався повний відгук на лікування — пухлина на деякий час зникла зовсім. В MD Anderson Cancer Center в Х'юстоні, Техас, США зараз залучають хворих з першим чи другим рецидивом гліобластоми чи гліосаркоми в першу фазу дослідження DNX-2401. Більше інформації про дослідження >>>>
G207, вірус простого герпесу першого типу, вводили пацієнтам з рецидивами злоякісних гліом (7 хворих на гліобластому, 3 — на анапластичну астроцитому) в клінічному дослідженні першої фази. Через 24 години хворі отримували 5 греїв радіації. Медіана тривалості життя групи склала 7,5 місяців. В США планують провести клінічне дослідження G207 для лікування дітей (від 3-ох до 18-ти років) з рецидивами пухлин мозку. Більше інформації про дослідження >>>>
PVSRIPO – генетично змінений вірус поліомієліту з вбудованим в нього елементом риновірусу (за нормальних обставин викликає запалення верхніх дихальних шляхів). Вірус є непатогенним, тобто власне поліомієліт він викликати не може. PVSRIPO ділиться в клітинах пухлини, що виробляють білок CD155, і руйнує її. CD155 в великій кількості присутній в деяких видах ракових пухлин, включаючи гліобластому. Він відіграє важливу роль в метастазуванні клітин раку.
В центрі лікування мозкових пухлин Університету Дюка (Duke University), Північна Кароліна, США, залучають хворих з рецидивом гліобластоми у першу фазу дослідження PVSRIPO. Дослідження почали в 2012-му році. В 2015-му оголосили, що з 20-ти залучених пацієнтів живими залишалися 12. З них два пацієнти на момент повідомлення жили 33 і 31 місяць з моменту введення вакцини. Більше інформації про дослідження >>>>
Оскільки гліобластома є гетерогенною, тобто, в тканині пухлини зустрічається багато різних мутацій, які, до того ж, в різних хворих відрізняються, вченим важко знайти, на яку ціль спрямувати імунну систему. Проблему гетерогенності пухлини, ймовірно, можна вирішити з допомогою вакцини, що впливає на кілька мутацій одночасно, чи поєднанням кількох методів лікування, наприклад, вакцини чи онколітичного вірусу з хіміотерапією, блокатором білків контрольних точок чи адоптивною імунотерапією.
Стаття в журналі Oncology >>>>
Читайте також:
Як імунна система бореться з раком – вебінари Інституту дослідження раку >>>>
Вірусна терапія для мозкових пухлин — вебінар ABTA >>>>

Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика Google