Лікування
гліом за допомогою вірусів наразі
показало скромні результати, однак за
кілька років все може радикально
змінитися, стверджує Ін Парні (Ian Parney),
доктор наук, нейрохірург-консультант
в клініці Майо (Mayo Clinic) в штаті Міннесота,
США. Нові віруси, нові способи їх доставки
до пухлини та поєднання вірусної терапії
з імунотерапією несуть в собі потенціал
для розвитку цього методу лікування.
Вебінар про вірусну терапію для пухлин
головного мозку організувала Американська асоціація мозкових пухлин.
Вчені
досліджують два основних способи
використання вірусів для лікування
раку:
- по-перше, в вірус можна вбудувати ген, який той доставить в пухлину — або для того, щоб замістити ген, втрачений в ДНК пухлини в результаті мутації, або щоб зробити пухлину чутливою до певних ліків. Таке лікування називають генною терапією;
- по-друге, вірус можна використовувати з метою інфікувати і знищити клітини пухлини. Такі віруси називають онколітичними.
На
сьогоднішній день лікування раку за
допомогою вірусів є експериментальним,
жоден вірус не був затверджений як
стандартна терапія для якогось типу
раку.
Генна
терапія
Можливості
генної терапії вчені почали досліджувати
ще в 2000-му році. За основу брали різні
віруси, однак отримані результати були
неоднозначними. Зараз ідею генної
терапії тестують в клінічних дослідженнях
вірусу Toca 511. За
основу взяли ретровірус, в який вбудували
ген фермента цитозиндеамінази (CD).
Після введення вірусу, хворий приймає
протигрибковий препарат Toca
FC, який в клітинах з високою
концетрацією фермента CD
перетворюється в цитотоксичний - такий, що вбиває клітини,
в які він потрапляє.
При
попаданні в організм, вірус продовжує
ділитися, а отже, може інфікувати багато
клітин. Крім того, вчені спостерігають
так званий ефект “свідка”: цитотоксичний
препарат впливає не тільки на клітини
заражені вірусом, але і на сусідні з
ними клітини. Вчені заявляють, що вірус
сконструйований таким чином, щоб заражати
тільки ракові клітини.
Ці
препарати зараз проходять другу фазу
клінічних досліджень, і, на думку пана
Парні, можуть з часом широко використовуватись
в практиці, якщо позитивні результати
першої фази дослідження підтвердяться
в пізніших. Хворих
залучають три клініки в США, однак, в
останньому повідомленні Tocagen оголошувала
про намір запрошувати хворих у кількох
країнах, де саме — поки не розголошується. Більше я писала тут >>>>
Онколітичні
віруси
Можливість
використання вірусів для інфікування
та знищення ракової пухлини досліджують
вже багато років. Ідею лікарям підказали
самі пацієнти. Ще в 1971 році в журналі
Lancet був описаний випадок,
коли пацієнт з лімфомою Беркітта —
невиліковним раком лімфатичної системи, захворів на кір. Імунна система
хворого поборола кір, а разом з ним
зникла і пухлина.
Для
того щоб вірус інфікував тільки клітини
пухлини, а не весь організм, його змінюють
генетично так, щоб він вирізняв пухлину,
“впізнаючи” певні білки на поверхні її клітин, яких немає в здорових
клітинах.
Також
вчені можуть використовувати слабшу
форму вірусу (природньо ослаблену чи
генетично модифіковану). Очікують, що ослаблений вірус, який вводиться в пухлину, може
інфікувати деякі здорові клітини, але
не завдасть значної шкоди організму,
бо імунна система має справитися з таким
побічним ефектом лікування.
Так,
наприклад, в центрі лікування мозкових
пухлин Університету Дюка (Duke
University),
Північна Кароліна, США, для лікування
гліобластоми досліджують генетично
змінений вірус поліомеліту. Вчені центру
модифікували ДНК вірусу таким чином,
що він інфікує і знищує ракові клітини.
Наразі вони набирають пацієнтів з
рецидивом гліобластоми в клінічне
дослідження першої фази. Більше
інформації >>>>
Ще
один напрям досліджень — віруси, що
мають природню здатність заражати
тільки клітини пухлини.
Зокрема,
пан Парні зауважив, що брав участь в
клінічних дослідженнях вірусу з
маркетинговою назвою Реолізин (Reolysin)
компанії Oncolytics
Biotech.
Це респіраторно-кишечний орфанний вірус
(реовірус),
що
викликає в хворого помірні симптоми
застуди. Коли вірус потрапляє в здорову
клітину, активується відповідь імунної
системи, що не дає вірусу множитися
всередині клітини. Однак, в раковій
клітині, яка має мутації в сигнальному
шляху RAS,
вірус
продовжує ділитися, і, врешті-решт,
знищує її.
В
клініці Майо, США, починають клінічне
дослідження Реолізину в поєднанні з
препаратом GM-CSF
для
молодих хворих на гліоми 3-4 стадій.
Пацієнти мають бути віком від 10 до 21
року. Вірус вводитимуть внутрівенно.
GM-CSF
покликаний
заставити організм хворого виробляти
більше моноцитів — певного типу клітин імунної
системи. Очікується, що моноцити
доставлять вірус з крові пацієнта в
мозок. Більше інформації про дослідження
>>>>
Пан
Парні також стверджує, що вірус псевдочуми
птахів (Newcastle disease virus), який, як очікується,
має природні анти-ракові властивості,
досліджують в Єрусалимському університеті
(Hebrew
University, Jerusalem). Я не знайшла досліджень, які б на
сьогодняшній день набирали пацієнтів.
За
словами пана Парні, в клініці Майо, де
він працює, завершується перша фаза
дослідження вірусу кіру для лікування
рецидивів гліобластоми. Вчені
використовували ослаблений вірус —
той самий штамм, що застосовується при
виготовленні вакцини проти кіру. Одній
підгрупі хворих вірус вводили в мозок
довкола місця видалення пухлини під
час операції. Другій підгрупі робили
біопсію, і вводили вірус через тонкий
катетер, через п'ять днів видаляли
пухлину, і досліджували її.
В
ході дослідження виявили, що в пухлинах
деяких пацієнтів вірус ділиться, що дає
надію на результативне лікування, а в
деяких — ні. Вчені підозрюють, що
повільніший поділом вірусу всередині
клітини пов'язаний з активністю генів
викликаних інтерфероном, і зараз
розробляють аналіз крові, який дасть
можливість визначити, кому з пацієнтів
може краще допомогти терапія вірусом
кіру. Пан Парні стверджує, що говорити
про доведену ефективність такого
лікування ще рано, однак серед пацієнтів,
в яких спостерігали активний поділ
вірусу, був відгук на лікування. Вчені
також спостерігали випадки позитивного ефекту вірусу кіру в лікуванні інших
видів раку.
Онколітичні віруси та активація імунної системи
Після
того як онколітичний вірус знищив
клітину пухлини, її залишки підбирають
дендритні клітини імунної системи, які
доставляють їх в лімфатичні вузли, де
презентують іншим імунним клітинам —
Т-лімфоцитам. Активовані таким чином
Т-лімфоцити впізнають клітини пухлини
і можуть самі знищувати їх. Отже, крім
того, що онколітичні віруси покликані
напряму знищувати пухлину, в багатьох
випадках вони ще й заставляють імунну
систему боротися з нею.
Вчені
вирішили піти на крок далі, і генетично
змінити віруси таким чином, щоб вони
цілеспрямовано активували імунну
систему. З цією метою в віруси вбудовують
гени, що сприяють запальним процесам
(наприклад, IL-12,
IFNg).
В віруси можна вбудувати гени, які
заставлять імунну систему реагувати
на певні білки, специфічні для пухлини
(наприклад, HIF-2a,
SOX10, c-Myc).
Такі методи лікування зараз досліджують
на тваринах.
Запис
вебінару >>>>
Читайте
також:
Імунотерапія
для лікування гліобластоми >>>>
Вакцини та онколітичні віруси в лікуванні гліом — резюме статті в журналі Oncology >>>>
Немає коментарів:
Дописати коментар