неділя, 22 березня 2015 р.

Деяким хворим на гліобластому може підійти нестандартний режим хіміотерапії — дослідження

Команда італійських дослідників виявила, що хворі на гліобластому, в пухлині яких є кілька копій гену рецептора епідермального фактору росту (EGFR), чи цей ген занадто активний, жили довше, приймаючи темозоломід (Темодал) за метрономним графіком (щоденно по 75 мг на м2 тіла), ніж ті, хто проходив хіміотерапію за стандартною схемою. Дослідження опублікували в журналі Journal of the National Cancer Institute.

Дослідники вивчили історії хвороб 70 пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою, медіана віку яких склала 57,5 років. Всім хворим пухлину видалили під час операції, після чого вони проходили курс радіотерапії та одночасно приймали темозоломід за стандартною схемою.
Потім 40 пацієнтів продовжили приймати темозоломід згідно стандартного протоколу лікування (150-200 мг на м2 тіла кожні 5 днів 28-денного циклу). Інші 30 хворих отримували той же препарат за метрономною схемою, як описано вище — аж до рецидиву хвороби.
В групі пацієнтів, які отримували темозоломід за метрономною схемою, довше прожили пацієнти з занадто активним геном EGFR чи кількома його копіями. Медіана тривалості їх життя склала 34 місяці проти 14 місяців для решти людей з цієї групи, медіана часу до прогресування хвороби - 20 місяців проти 11-ти. Серед пацієнтів, які отримували хіміотерапію за стандартною схемою, таких зв'язків не спостерігали.
Підвищена активність гену EGFR чи кілька його копій зустрічаються в близько 40% випадків гліобластоми.
Довша тривалість життя і часу до прогресування хвороби спостерігалися в групі пацієнтів, що приймали темозоломід метрономно, незалежно від наявності в їх пухлині мутації EGFRvIII та активації гену MGMT.
Раніше Роджер Ступп (Roger Stupp), автор дослідження, на якому базується "золотий протокол" лікування гліобластоми, з колегами виявили, що на темозоломід набагато краще відгукувалися пацієнти з деактивованим геном MGMT. Більше про це я писала тут.
Мутація EGFRvIII зустрічається в коло 30% хворих на гліобластому. З прицілом на неї наразі розробляються кілька препаратів, включаючи Rintega (rindopepimut) компанії Celldex, що проходить пізні стадії клінічних досліджень. Більше я писала тут.
Вчені зазначають, що вони проаналізували відносно невелику кількість хвороб, до того ж, пацієнти не були розділені на дві групи випадковим чином. Однак, зважаючи на те, що пацієнти зі змінами в EGFR, для яких може підійти запропоноване лікування, зустрічаються досить часто, на думку дослідників, їх висновки необхідно підтвердити великим клінічним дослідженням.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика Google